АМФ Premium Амфетамин Бугуруслан

Олежа тут побоку красил меж бордюра, думаю себе, какая жиза, братуха. Ничего не клеится, всё тухлое, унылое. Ну и решил я, дай ка отдохнуть от этой жизни, отвлечься от банальных проблем и взять себе закладки.

Ну, я толкнул своего друга Витю, он знает кое-кого, кто торгует этим добром. Да, Витян - улетный тюбик, всегда в модных шмотках, с весами в кармане. Идем мы, значит, по темному переулку, мужик какой-то стоит, прикидывается, что не продаёт, но понятно, шо всё фигово. Ну, а когда Витян его подкараулил, то цвет у лица намного измену пробил и он побежал, как псина, прямо во двор. А мы за ним, братаны, чтобы не лохануться.

Добежали мы до двора, а там, такая сцена! Весь двор был засыпан мусором, среди которого бродили собаки, и куда же убежал наш продаван? Прямо в гору мусора, торчал он там, словно вилкой в глаз, постоянно принимал. Нет, ну это жесть, думаю я, сразу мысли в голове закрутились, словно наркота решила меня к себе привлечь. А может, это амфетамин такой модный, что дарит суперсилу? Ведь между нами говоря, я всегда мечтал стать супергероем помоек, да чтоб всем показать и доказать, что я тоже могу чё-то уметь.

А потом, оказалось, что амфетамин и вправду дал мне невероятные силы. Я смог перенести еще больше мусора и собрать гору пластиковых канистр. Может быть, это были галлюцинации, но я прямо видел, что вся эта куча мусора превращается в футбольное поле, где я с героическим видом забиваю голы. Я был настоящим героем помоек!

Дальше все пошло, как по маслу. Я раздобыл еще больше амфетамина и продолжал погружаться в свою легенду, решительно толкая бортовые вещества. Когда я был на «волне», моя сила была необузданной. Я свободно бегал по крышам, словно пантера, и отпугивал нарушителей. Никто не мог мне помешать, ведь я был сильнее всех. Я был просто худым парнем, ушедшим с пути и теряющим свою жизнь. Вокруг меня все стало серым и безрадостным. Я потерял свою настоящую силу - силу воли и мечты. Вместо того чтобы стать супергероем помоек, я стал жалким наркоманом-гопником. Амфетамин больше не является частью моей реальности.

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?